Автор- Ірина Балтазюк “Vectors of development of all-Ukrainian and international art projects in conditions of limited social activity in the period 2020-2021”. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Глобальні виклики майбутнього: причини, стратегії та наслідки у науковій і спекулятивний перспективі», м. Київ 21–22 жовтня 2021. Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. Київ, 2021. С. 7–9.
- ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА НАМ УКРАЇНИ
- ЗЕЛЕНОГУРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (ПОЛЬЩА)
- ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (КИЇВ)
- ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ГУМАНІТАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (ЗЕЛЕНА ГУРА, ПОЛЬЩА)
- НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ (КИЇВ, УКРАЇНА)
- ІНСТИТУТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ (КИЇВ, УКРАЇНА)
Міжнародна науково-практична конференція
ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ МАЙБУТНЬОГО:
ПРИЧИНИ, СТРАТЕГІЇ ТА НАСЛІДКИ У НАУКОВІЙ
І СПЕКУЛЯТИВНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
21–22 жовтня 2021 року
Київ
Артпроєкти періоду 2020-2021 характеризуються створенням нового культурного продукту, як відповідь на потреби соціуму внаслідок змін спричинених пандемією. Варто згадати основні мистецькі артпроєкти в Україні, які у відповідь на введення локдауну повністю відбулись в онлайн у спеціально створених віртуальних просторах, або мали гібридний формат презентації, такі як: Українське Бієнале Цифрового та Медіа Мистецтва (Київ); міжнародний артпроєкт “#365днів після” який об’єднує Україну, Хорватію, Португалію і Китай; віртуальна виставка Ukrainian Young Book Design Awards; проєкт- взаємодія “Ким я є сьогодні?” (Київ); 10-й ювілейний фестиваль Respublica у новому цифровому форматі гри Minecraft (Кам’янець-Подільський); фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM (Київ); віртуальна виставка ARTEFACT: CHOrnobyl на одинадцятому фестивалі медіаарту MADATAC у Мадриді; «Арттекстиль. Інтеграція мистецтв» (Львів); «Дуже цифрова резиденція» (Одеса, Харків); «Фестиваль наївного мистецтва» (Київ) та багато інших.
Вектори розвитку всеукраїнських і міжнародних артпроєктів формуються на основі кроскультурної і міжкультурної взаємодії, внаслідок чого артпроєкт, як культурний продукт збагачується спільним досвідом і сприяє появі нових можливостей як для окремих митців, так і для культурної сфери кожної з країн учасників.
Поняття «кроскультурний» має достатньо широкий спектр інтерпретації, залежно від сфери його застосування, адже чітке визначення цього терміну відсутнє у більшості словників і енциклопедій. У тлумачному соціологічному словнику Девіда і Джулії Джері, зустрічається близьке визнання — «Кросскультурне порівняння (cross-cultural comparison) — порівняння соціального явища в різних суспільствах і, можливо різних історичних періодах, для встановлення будь-якої спільної «причинної» основи подібних особливостей, включаючи систематичну модель соціального розвитку, або унікальної своєрідності певної культури або суспільства». Дане визначення найбільш чітко характеризує міжнародні артпроєкти періоду 2020-2021 років, для яких такою спільною «причинною» основою стала пандемія, що докорінно змінила модель проведення масштабних культурних подій. Віртуальний формат спонукає міжнародну спільноту і культурних діячів презентувати свій унікальний контекст в рамках загально-створених онлайн інструментів. Проте, всупереч а можливо і завдяки новим викликам сьогодення, в уніфікованому онлайн середовищі з’являються артпроєкти з забарвленням своєрідності культури, такі як «Фестиваль наївного мистецтва» у Києві і віртуальна виставка ARTEFACT: CHOrnobyl в Мадриді.
На основі дослідження, проведеного ЮНЕСКО, яке показує, що пандемія COVID-19 прискорила перехід в онлайн, скоротивши його до трьох місяців замість запланованих п’яти років [2], можна сказати, що сфера культури отримала значний імпульс для свого розвитку. Про це красномовно свідчать масштабні мистецькі проекти, які у відповідь на обмеження соціальної активності відбувалися у ще більш масштабному форматі, ніж планувалося, значно розширивши аудиторію завдяки цифровим інструментам, включаючи митців та споживачів культурних продуктів.
Девід Мацумото в книзі «Психологія і культура», говорить про важливу різницю між кроскультурними і міжкультурними дослідженнями. «Кроскультурне дослідження відноситься до порівняння двох або більше культур за вибраною змінною. В той час як, міжкультурне дослідження має відношення до вивчення взаємодії між представниками двох конкретних культур», — Девід Мацумото.
Отже, кроскультурна взаємодія стосується стильових і культурних відмінностей, і не обов’язково включає в себе аналіз того, як саме відбувається взаємодія з іншими культурами. Кроскультурний підхід дає можливість вивчити інші культури, щоб зрозуміти їх, проте розуміння ще не свідчить про прийняття. Як приклад варто сказати про міжнародний артпроєкт 365днівпісля започаткований в Україні мистецькою організацією “MOKONSHU”. Це артпроєкт, який у спільному дослідженні впливу пандемії на культурну сферу і творчу діяльність об’єднує Європу і Азію, зосереджуючись на локальному контексті чотирьох країн- Україні, Хорватії, Португалії і Китаї. Як кроскультурна взаємодія проєкт-дослідження 365днівпісля характеризується порівнянням чотирьох культур за спільною змінною, а саме періодом пандемії. І в той же час, як міжкультурна взаємодія артпроєкт передбачає взаємодію між митцями чотирьох культур, що в свою чергу дає можливість сформувати спільні займенники протидії впливу пандемії на культурну сферу і мистецьку діяльність.
В основі тлумачення терміну «кроскультурний», як зазначає Олена Биндас, знаходяться такі базові уявлення, як «загальні чи схожі основи», «множини, що перетинаються», «спільна точка», «точка перетину», «ідентичні причинні основи», «універсальні риси». Споріднені культури легше взаємодіють, оскільки мають певні зв’язки, схожу ментальність чи мову, які виступають спільними основами і точками перетину для культур. Але, чим більша різниця між етнічними групами, тим цікавіше знаходити відмінності і способи взаємодії, одночасно вивчаючи особливості власного етносу і контексту проводячи аналогії, заглиблюючись у коріння походження символів, кодів і знаків візуальної мови власної і протилежної культур. Міжкультурне спілкування потребує певних зусиль від суб’єкту взаємодії, і особливо виробленню здатності до емпатії. Мистецтво як сфера взаємодії, що має високий показник комунікації характеризується високою продуктивністю міжкультурного спілкування, завдяки спільним культурним подіям, таким як артпроєкти, фестивалі, виставки, ярмарки тощо. Не менш важливим є і кроскультурний підхід, що залучає протилежні культури сприяючи розвитку індивідуальності і зміцненню відчуття приналежності до власного етносу. Тож, відкритість до діалогу культур, яку ми наразі спостерігаємо, сприяє творчому збагаченню не тільки окремого індивіду, а і країни, як світової культурної одиниці.
References:
- Jary, D. & Jary, J. (1991). The Harper Collins Dictionary of Sociology (p. 133). New York: Harper Perennial.
- UNESCO (2020). Culture in Crisis: Policy guide for a resilient creative sector. (p. 11). Retrieved from https://en.unesco.org/creativity/publications/culture-crisis-policy-guide-resilient-creative
- Mаtsumoto, D. (2001). The Hаndbook of Culture аnd Psychology. (p. 299). New York : Oxford Unіversіty Press.
- Today the art organization “MOKONSHU” opens a portal to the virtual world of the project #365daysafter. (2021). Retrieved from: https://mokonshu.art/en/art-news-en/today-the-art-organization-mokonshu-opens-a-portal-to-the-virtual-world-of-the-project-365daysafter/
- Биндас, О. М. (2017). Імплементація кроскультурного підходу до підготовки вчителів іноземних мов у Європі. Педагогічний альманах, (36), 121-126.
(зареєстрована в УкрІНТЕІ: посвідчення №645 від 11 серпня 2021 року)